| |
ЗВІТ
ПРО РОБОТУ КИЇВСЬКОГО ЗООПАРКУ ЗА 2006 РІК |
Київський зоологічний парк є штучно створеним об’єктом природно-заповідного фонду України
загальнодержавного значення (згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд"). Територія парку – 34,4 га.
У 2006 році зоологічний парк відвідало 618 753 чоловік, з них 434 972 – дорослі, 183 781 – діти.
Форма господарювання – комунальне підприємство.
Генеральний директор – Ф.Ф.Ромаш. Заступники: Л.І.Коротка, О.А.Толстоухов.
Загальна кількість працівників – 235 чоловік.
У 2006 році прийнято на роботу до зоопарку 44 працівників, звільнено – 83. |
Звіти по відділам
Науково–просвітній відділ |
У 2006 році основний акцент своєї роботи відділ зробив на підвищенні іміджу зоопарку та проведення інформаційної природоохоронної роботи. Вдалим напрямком є регулярне проведення масових тематичних свят та акцій на території парку. У цьому році більшість свят проводилась за участі спонсорів або при залученні дружніх природоохоронних організацій (УТОП, Молодіжна Ліга захисту тварин тощо).
Науково-просвітній відділ Київського зоопарку включає до своєї структури три підрозділи: просвітній сектор, науковий сектор та Будинок юннатів.
Особливими досягненнями у роботі працівників відділу слід вважати організацію екологічних та природоохоронних акцій у співпраці з волонтерами Фонду підтримки зоопарку, Київського екоетичного центру, а також інших організацій:
22 квітня – «День Землі». Свято відбулося в рамках міжнародного свята «День довкілля». Кожен, хто прийшов до 11.30 з будильником, отримав подарунок. Акція залучила багато дітей та була широко висвітлена в засобах масової інформації.
27-28 квітня – в Київському зоопарку проходила II Міжнародна науково-практична Конференція Української Асоціації Сприяння Зоопаркам і Акваріумам. Мета конференції: обмін досвідом із проблем годування, відтворення та обслуговування диких тварин, організації нових експозицій, ознайомлення з сучасним підходом щодо діагностики та лікування тварин, набуттям практичних навичок.
30 квітня відбулося святкове “Відкриття сезону”, на яке було запрошено артисти цирку та музиканти.
9 травня – на День перемоги організовано безкоштовний вхід для ветеранів війни, кожному ветерану було вручено подарунок.
27-28 травня до Дня Києва на території зоопарку кожен відвідувач мав змогу безкоштовно отримати морозиво. Запрошено артистів, які проводили конкурси для дітей.
1-4 червня проведений “День захисту дітей”. Діти могли розмалювати зображення тварин, поспілкуватися з домашніми тваринами та отримати пам’ятний подарунок від зоопарку.
4 червня Київський зоопарк разом з Гала-радіо проводив День захисту дітей з прямим репортажем з території зоопарку. Слухачі мали змогу почути розповіді про тварин та життя Київського зоопарку.
Але, на жаль, робота в зоопарку пов’язана не тільки з приємними спогадами, але й трагічними випадками. 4 червня о 18.45 відвідувач зоопарку потрапив за власним бажанням у вольєр з левами, де трагічно загинув. Завдяки оперативній фотозйомці та підготовці належних доказів була підготовлена та організована прес-конференція, на якій було знято багато питань стосовно нещасного випадку у вольєрі з левами.
З 1 по 30 червня, згідно розпорядження Київської міської адміністрації, Київський зоопарк відвідали діти, які знаходились у літніх шкільних таборах. Загалом понад 17,5 тис чоловік.
2 липня – «День ЧЕ». Фонд підтримки Київського зоопарку вже вчетверте запросив на акцію «День ЧЕ» відвідувачів зоопарку. Акція, що пройшла під гаслом “Зупиніть дуремарів!”, спрямована проти незаконного вилову та перепродажу єдиного виду черепах, що мешкає в Україні - європейської болотяної (Emys orbicularis).
Підготовлена та надрукована листівка «День ЧЕ».
30 липня – акції «Дике Дитинство» і «Навіщо дикі, коли є домашні». Фонд підтримки Київського зоопарку разом з Молодіжною лігою захисту тварин провели акції «Дике Дитинство» і «Навіщо дикі, коли є домашні». Акція спрямована на роз’яснення шкоди, що завдає популяції диких тварин вилов молодняка, і пройшла під гаслами “Не впевнений – не рятуй” та “Не допомагайте тваринам, краще не заважайте їм!”
Також Фондом підтримки Київського зоопарку підготовлено та видано інформаційний листок «Святковий зоопарк», присвячений акції «Дике дитинство», та листівку «Дике дитинство».
24-25 серпня – за підтримки Nivea проведено святкування Дня незалежності. Для дітей організовано захід “Супергерої у Київському зоопарку”. Проведено конкурси, змагання та інші розважальні заходи. Вручено багато різноманітних призів від спонсора акції.
27 серпня – за підтримки “Київстару” організовано святкування “Дня народження жирафа”. Проведено конкурси для дітей, змагання. Переможцям вручено призи. Наприкінці свята жирафам подаровано великий торт із квітів та овочів.
1 вересня проведено відзначення Дня знань. Діти розмальовували зображення тварин та отримували пам’ятні сувеніри зоопарку.
6 жовтня разом із Шевченківським будинком творчості проведене свято “День захисту тварин”. Допомагала у проведення свята компанія “Київстар”, за допомогою якої було влаштовано перегляд фільму про тварин, а також цікаву мандрівку по зоопарку. Завдяки цьому заходу компанія “Київстар” виділила кошти в розмірі 2,5 тис. євро для придбання духової рушниці для ветеринарів зоопарку.
7-8 жовтня – «Спостереження за птахами». Разом з Українським товариством охорони птахів та Фондом підтримки Київського зоопарку проведено екологічно-освітню акцію, присвячену Міжнародним дням спостережень за птахами (EuroBirdwatch). Відвідувачам зоопарку були презентовані стенди з інформацією про акцію, а також роздавалися інформаційні матеріали: буклети, листівки, плакати, календарі.
22 грудня на території зоопарку відкрилась перша в Україні Природоохоронна ялинка, яка була прикрашена новорічними годівничками, виготовленими художником відділу.
З 23 грудня співробітниками відділу проводились консультації та лекції про життя тварин та птахів у зимовий період. Для наочної інформації були виготовлені 10 інформаційних стендів про птахів та годівничок для них. Також виготовлено закладинки з інформацією про птахів, що зимують в Україні, які дарувалися школярам під час зимових канікул.
За рік працівниками сектору було розроблено 38 нових етикеток по тваринам, 150 етикеток по рослинам у тропічний ліс та постійно проводився моніторинг стану етикетажу на території парку з оновленням і заміною етикеток.
Виготовлено 2 інформаційних стенда “Жираф” та “Мара”, стенд на дошках “Годівля тварин” та інформаційні надписи на дошках, попереджувальні таблички та таблички з техніки безпеки, розроблені розмальовки для дитячих конкурсів.
Було оновлено тексти загальнооглядової та тематичних екскурсій, тематичні лекції та тексти для читання усних журналів по радіозв'язку зоопарку, розроблено тексти для інформаційних листівок з питань утримання найпоширеніших домашніх тварин.
Протягом 2006 року працівниками сектору було проведено 126 екскурсій. Екскурсійним обслуговуванням було охоплено загалом 3702 відвідувача. Більшою часткою це були благодійні екскурсії - для дітей-інвалідів, дітей-сиріт, ветеранів ВВВ, дітей Чорнобиля, учнів шкіл-інтернатів.
Особливо тісна співпраця склалася з Управлінням освіти Шевченківської райдержадміністрації. Протягом жовтня-листопада більше 400 учнів загальноосвітніх шкіл Шевченківського району організованими групами прибирали територію зоопарку, надаючи шефську допомогу, а працівники відділу проводили для них лекції та екскурсії.
У 2006 році проводилися телефонні консультації, оскільки телефон екскурсбюро по суті є довідковим телефоном зоопарку. Зазвичай у період з квітня по листопад активно використовується радіоінформаційна мережа: регулярно зачитуються правила поведінки в зоопарку, повідомлення, поздоровлення, тощо. Особливо важливою частиною цієї роботи є розшук дітей, що загубились на території, повідомлення про втрачені і знайдені речі. Проведення свят та акцій в зоопарку завжди супроводжувалось радіоінформацією, читанням коротких лекцій, пізнавальних радіожурналів. Щопівгодини з 15.06.2006 р. до 01.11.2006 р. та щогодини до кінця року щоденно зачитувались правила поведінки на території зоопарку.
Протягом літа проводились консультуванням щодо утримання домашніх тварин.
Протягом року було переведено на іншу платформу, відновлено та наповнено корисною інформацією сайт зоопарку.
Цього року бібліотеку було переміщено в більш пристосоване приміщення, проводилася робота по наданню читачам літератури бібліотечного фонду. Також ведеться облік нових надходжень та іншої корисної інформації.
Поновлено список колекції зоопарку.
Активно поповнюється банк фотографій зоопарку, які використовуються як з науковою, так і просвітницькою метою, в тому числі надаються для друку в ЗМІ.
Складена база фотографій життєдіяльності зоопарку, яка активно використовується та постійно поповнюється.
Великий об’єм роботи був проведений зі ЗМІ – як друкованими (постійно протягом року – публікації в „Газете по-киевски”, „Факты”, „Комсомольская правда”, „Газета по-українськи”, „Сегодня”, „ВВ”, „15 минут” та ін.), так і телерадіокомпаніями. Сюжети про зоопарк постійно з’являлись на всіх провідних телеканалах (5 канал, ІCTV, НТН, 1-ий Національний, 1+1, М1, Київ, Тоніс, Інтер, Новий канал, СТБ, К1). Постійно проводилась співпраця з кіностудією ім. Довженка, надавалась допомога у зйомках популярних серіалів та телепередач (серіали „ Сестри по крові” „Леся + Рома”, „Близькі люди”, передачі „Фабрика краси”, „Весілля за 48 годин”, „Технологія успіху”, “Індиго”, „WEB-камера”, „Вершки”, „Мистецький фестиваль „Сім-сім” та багато інших).
Станом на 01.01.2006 р. Будинок юннатів налічував 14 юннатів 1-го року навчання та 13 – 2-го року навчання. Станом на 31.12.2006 - 15 юннатів.
Заняття відбувались двічі на тиждень (четвер – о 16 годині та неділя – о 10 та о 12 год. (2-ий рік навчання)), згідно навчального плану.
Таким чином для юннатів було прочитано 112 лекцій, здійснено 6 виїздів до лісу, проведено тематичні екскурсії до Зоологічного музею, Палеонтологічного музею, Ботанічного саду ім. Фоміна, Ботанічного саду АН України.
Протягом року педагогом Будинку юннатів проводились індивідуальні бесіди та консультації для школярів.
Пріоритетом роботи Будинку юннатів є формування науково-дослідного типу мислення у дітей, спрямування їх у зоологічному напрямку. Шлях до цього – спостереження за тваринами і написання наукових робіт. Автори кращих робіт беруть участь у конкурсах, науково-практичних конференціях.
Протягом року зміцніли зв’язки з юннатами Національного Еколого-натуралістичного Центру, Станцією ЮТ Дніпровського р-ну, Будинком творчості Святошинського р-ну, Будинком творчості Шевченківського району, «Екологічною вартою». У січні приймали у себе юннатів з м. Краматорська.
З жовтня Будинок юннатів закритий в зв’язку з незадовільним санітарним станом. Всі лекції для юннатів проводилися на території зоопарку.
Окремо слід відмітити роботу лектора НПВ Тищенка В.М. Ним протягом року проводились наукові дослідження по ініціативній темі "Розробка методики утримування і розведення рукокрилих в умовах неволі, їх реабілітація та реінтродукція". Вдосконалювалась методика утримування та реабілітації кажанів, проведено комплекс заходів по забезпеченню щоденної політної активності кажанів у лабораторних умовах з метою підготовки тварин до повернення у природу. За матеріалами досліджень оголошено доповідь та опубліковано тези на Другій міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів „Молодь та поступ біології" (21-24.03.2006 р., ЛНУ, м. Львів).
Тищенко В.М брав участь в організації і проведенні XIII Міжнародної теріологічної школі-семінарі „Раритетна теріофауна" (м. Кам'янець-Подільський, К-ПДУ, 9-13.10.2006 р.) - член оргкомітету та ведучий сесії. На конференції оголошено наукову доповідь за результатами досліджень та подано до друку статтю.
За матеріалами просвітницької діяльності ЦРК при Київському зоопарку ним дано інтерв'ю, яке послужило матеріалом для телевізійної передачі "Ми все про Вас знаємо" (канал "Інтер", ефір 18.01.2006). Проведено додаткові виїзні консультації щодо поведінки кажанів для знімальної групи кіностудії ім. О. Довженка (висловлено подяку під час прем'єри телесеріалу - у травні-червні 2006 р.). На базі зоопарку проведено чергове засідання ініціативної групи Українського Центру охорони кажанів (УЦОК).
Результати кількарічних досліджень у зоопарку увійшли окремим розділом до кандидатської дисертації „Еколого-фауністична характеристика і лісівниче значення рукокрилих в умовах Західного Поділля", прилюдний захист якої відбувся 16.02.2006 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному аграрному університеті. На підставі захисту 4.07.2006 р. присуджено науковий ступінь кандидата біологічних наук (диплом ДК №034919). Наукові розробки впроваджено у практику природоохоронної, науково-методичної та просвітницької діяльності Київського зоопарку з метою вдосконалення методики утримування і збереження вразливих видів кажанів та популяризації їх охорони (довідка № 690 від 25.12.2005 р.)
Протягом року брав участь у проведенні просвітницьких заходів: "День Землі", «День захисту тварин», "Свято зими", "Конкурс на кращу годівницю для птахів", «День ЧЕ», «Дике дитинство», «Навіщо дикі, коли є домашні» та інших. Брав участь у засіданнях Громадської Ради з вирішення проблем, що пов'язані з утримуванням домашніх та інших тварин у м. Києві при Управлінні охорони навколишнього природного середовища КМДА.
Протягом року з юннатами зоопарку проводились окремі тематичні бесіди по біології різних видів рукокрилих та методиці їх утримування в неволі. Проводились зустрічі і тематичні екскурсії по зоопарку з групами студентів-біологів Кам'янець-Подільського університету, співробітниками Інституту зоології НАНУ, Інституту екології Карпат (м. Львів), Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного аграрного університету та інших організацій.
Протягом травня-липня 2006 р. проведено комплекс тематичних навчальних екскурсій для студентів лісогосподарського факультету (68 чол.) та факультету садово-паркового господарства і ландшафтної архітектури (40 чол.) Національного аграрного університету.
Тищенко В.М був запрошений і взяв участь у двох зоологічних експедиціях, організованих Українським теріологічним товариством спільно з Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, проведених з метою моніторингу та виявлення ключових помешкань рукокрилих на території Поділля та Придністров'я (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька обл.). Виявлено та обстежено більше 40 підземних помешкань, обліковано понад 3000 кажанів - представників 15 видів. Отримані під час експедицій дані використано для вдосконалення методики утримування зоопарківської групи кажанів. За матеріалами експедицій готуються наукові публікації. Допрацьовано сценарій проведення природоохоронної просвітницької акції "Будьмо дружні до кажанів" в рамках загальноєвропейської акції "European Bat night". Для публікації у збірнику наукових праць Київського зоопарку подано статтю "Збереження рідкісних видів тварин в Україні: потенціал та недоліки в діяльності зоопарків".
|
Відділ ветеринарної медицини |
Завданнями служби ветеринарної медицини зоопарку є:
- виконання заходів, що направлені на попередження виникнення епізоотій на території зоопарку;
- при виявленні інфекційних захворювань диких тварин організовувати карантинні заходи щодо ліквідації та нерозповсюдження епізоотії;
- організація ветеринарно-санітарних заходів щодо антропозоонозних інфекцій;
- вивчення інфекційної та неінфекційної патології (етіологія, патогенез, наслідки) диких тварин, удосконалення методів і засобів транквілізації та загальної анестезії з метою діагностики, лікування, транспортування та інше.
Для виконання цих завдань служба ветеринарної медицини здійснює:
- ветеринарно-санітарні, протиепізоотичні, клініко-діагностичні, лікувальні заходи та лабораторні дослідження;
- патологоанатомічні дослідження загиблих тварин;
- ветеринарно-санітарний нагляд за утриманням диких тварин, заготівлею та збереженням кормів, забоєм тварин призначених для згодовування хижакам;
- ветеринарно-санітарний нагляд за виробничими приміщеннями зоопарку й територією зоопарку в цілому;
- ветеринарно-санітарний контроль за роботою щодо благоустрою зоопарку та новим будівництвом.
Ветеринарний відділ має у своєму розпорядженні приміщення шпиталю та прилеглу територію, яка відокремлена від експозиційної частини зоопарку дерев’яним парканом.
У шпиталі ветеринарної медицини обладнано:
– малу операційну;
– маніпуляційно-діагностичний кабінет;
– матеріальну (для збереження лікарських засобів, інструментів, біопрепаратів тощо);
– кімнату лікарів ветеринарної медицини (ординаторська);
– кабінет головного лікаря ветеринарної медицини;
– душову кімнату;
– кухню;
– секційне приміщення з холодильною камерою;
– ізолятор для утримання дрібних тварин, в якому обладнано фіксаційні клітки (3 шт.);
– приміщення-склад для збереження дезінфікуючих засобів і господарчого інвентарю;
На прилеглій території розміщені зовнішні карантинні вольєри, які також використовуються як ізолятор.
Протягом 2006 року ветеринарний шпиталь був забезпечений лікувальними засобами, обладнанням для дистанційних ін’єкцій, перев’язочним матеріалом, біопрепаратами та діагностичним обладнанням (мікроскопи, рентгенівський апарат, ультрасонограф, електрокардіограф, електрокардіоскоп–пульсоксиметр та інші).
Продовжує існувати проблема по наявності у зоопарку анестезувально-наркотичних засобів для диких тварин. Офіційно зареєстровані в Україні анестетики для застосування домашнім тваринам лише частково підходять для “зоопаркових” тварин.
Відповідно сучасним вимогам, що ставляться до зоопарків у 2007 році необхідно придбати:
– анестезувальні засоби (іммобілон, ревівон, ізофлуран, кетамін 10%, перфеназін енантат, ромпун порошковий 500 мг, домоседан, домітор, антиседан, золетил) котрих сьогодні немає, що унеможливлює проведення термінових хірургічних операцій багатьом видам диких тварин і обмежує виконання транквілізації для безпечного транспортування або відлову;
– апарат для газової анестезії з дихальними мішками, ларингоскопом та моніторинговим обладнанням;
– універсальний ендоскоп для великих та дрібних тварин;
– комп’ютери, цифрову відеокамеру для збереження та належного оформлення наукової інформації;
– мультімедійний проектор для візуалізації наукового матеріалу під час проведення ветеринарних занять із працівниками зоопарку, а також науково-практичних конференцій;
– меблеве устаткування для офісу клініки;
У 2007 році необхідно провести капітальний ремонт у приміщенні-складі, де зберігаються дезінфікуючі засоби, секційній – де проводяться патологоанатомічні дослідження, ізоляторі – де утримуються хворі тварини. У приміщенні ветеринарного шпиталю необхідно виконати косметичний ремонт.
Таблиця 1. Протипаразитарні заходи.
| Відділ приматів | 79 особин
2 особини
4 особини
2 особини | Лікувально-профілактична дегельмінтизація приматів препаратом “Вермокс” – дворазово.
Лікувально-профілактична дегельмінтизація шимпанзе препаратом “Пірантел” – дворазово.
Лікувально-профілактична дегельмінтизація котів препаратом “Вермокс” – дворазово.
Лікувально-профілактична обробка фредок від ектопаразитів препаратом “Адвантейдж”. |
| Відділ копитних тварин | 4 особини
5 особин | Лікувально-профілактична дегельмінтизація зебр препаратом “Панакур гранулят 22,2%” – дворазово.
Лікувально-профілактична дегельмінтизація коней Пржевальського препаратом “Панакур гранулят 22,2%” – дворазово. |
| Відділ хижих тварин | 10 особин
6 особин
20 особин
20 особин
4 особини
2 особини | Лікувально-профілактична дегельмінтизація ведмедів препаратом “Панакур гранулят 22,2%” – триразово.
Лікувальна дегельмінтизація левів та тигрів проти нематодозів препаратом “Панакур гранулят 22,2%”.
Лікувально-профілактична обробка дрібних хижаків від ектопаразитів препаратом “Адвантікс”.
Лікувально-профілактична обробка піщанок від ектопаразитів інсектоакарицидною пудрою.
Лікувально-профілактична дегельмінтизація левів препаратом “Панакур гранулят 22,2%” – чотириразово.
Лікувально-профілактична дегельмінтизація рисі препаратом “Панакур гранулят 22,2%” – дворазово. |
| Віварій зоопарку | | Лікувально-профілактична обробка “кормових” тварин від ектопаразитів інсектицидною пудрою. |
| Дитячий зоопарк | 6 особин
22 особини | Лікувально-профілактична обробка кіз та овець від ектопаразитів препаратом “Івермектин-С” – дворазово.
Лікувально-профілактична дегельмінтизація в’єтнамських свиней проти аскаридозу препаратом “Панакур гранулят 22,2%” – дворазово. |
У домашніх тварин (кози – 2, вівці – 4, ВРХ – 1), що проходили карантин для подальшого утримання на об’єкті “дитячий зоопарк”, виконали дослідження крові в міській та центральній лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз і лептоспіроз - результати були негативні.
Протягом 2006 року в міській та центральній лабораторії ветеринарної медицини були виконані наступні дослідження (експертні висновки):
– корми (просо, овес, соняшник) – мікологічне, хіміко-токсикологічне – 3;
– дослідження мишей та щурів віварію зоопарку на лептоспіроз – 1;
– дослідження фекалій водоплавних птахів на паратиф (збірна проба) – 1;
– дослідження фекалій диких тварин зоопарку на наявність гельмінтозів – 2;
– бактеріологічні дослідження фекалій жираф, амурського тигра, горили на кишкові інфекції – 5;
– бактеріологічні дослідження мазків із клоаки (пінгвіни Гумбольдта) на кишкові інфекції – 1;
– дослідження фекалій диких котячих на токсоплазмоз – 1;
– гісто-морфологічні дослідження патматеріалу (павіан гамадрил, ягуар, зебра Гранта, шоломоголова жаба, ігуана, хамелеон, дрохва, пінгвін Гумбольдта – 2 ос, цивета) – 10;
– патологоанатомічне, бактеріологічне, хіміко-токсикологічне дослідження (пінгвін Гумбольдта) – 1;
– бактеріологічне дослідження на стафілокок та стрептокок (павіан гамадрил) – 1;
– хіміко-токсикологічне, бактеріологічне, мікологічне дослідження (олень Давида) – 1;
– патологоанатомічне, бактеріологічне дослідження (голчасті миші, цивета) – 3;
– дослідження на сказ, Ауескі (цивета) – 1;
– дослідження “зоопаркових” і синантропних птахів, що загинули, на високопатогенний грип птиці – 8;
– дослідження крові від “зоопаркових” і синантропних птахів на високопатогенний грип – 4.
Ветеринарно-санітарним загоном було проведено на території зоопарку згідно з планом та вимушено:
– дезінфекція – 7 обробок;
– дезінсекція, механічна та хімічна – 44 обробки;
– дератизація – 49 обробок.
Протягом 2006 року на території зоопарку продовжувалось будівництво приміщення для утримання людиноподібних мавп, реконструкція ведмежатнику, “острову звірів” та “приматнику”. Будівництво нового ветеринарного шпиталю та “слоновнику” не відновлювалось. У стані затяжного ремонту та реконструкції продовжували знаходитись приміщення відділу птахів, акваріуму (риборозплідник). Частково виконано ремонтні роботи у віварії, конюшні та кормокухні.
Побутові приміщення для працівників копитно-хоботного відділу, що обслуговують зубрів, бізонів, оленів, надалі залишаються в незадовільному санітарному стані (не обладнане централізоване водопостачання, душові кабіни та санвузол, роздягальні, не облаштовані місця для харчування працівників). Не закінчено облаштування побутових приміщень для праівників “слоновнику”, “жирафнику”.
Щодня проводився ветеринарний контроль якості кормів призначених для годівлі тварин зоопарку. Контролювали наявність і відповідність супровідних ветеринарних документів, що засвідчують якість та походження кормів, а також органолептичним методом. Проби кормів досліджували в міській державній лабораторії ветеринарної медицини. Згідно висновків експертиз і органолептичної оцінки якості кормів проводили роз’яснення спеціалістам кормокухні та робітникам відділів про використання кормів.
02.02.2006 року у кормокухні зоопарку ветеринарними фахівцями було виявлено свинну м’ясотушу без відповідних клейм та ветеринарного свідоцтва. Було оформлено службовий припис про вилучення та утилізацію м’ясотуші.
У 2006 році Київський зоопарк інспектувався районною та міською службами ветеринарної медицини з питань ветеринарно-санітарного стану території зоопарку, виконання плану протиепізоотичних міроприємств, дотримання карантинних заходів, відповідності ліцензійних вимог.
Протягом року проводився повсякденний моніторинг методом спостереження на високопатогенний грип птахів.
Лікувальна справа (окремі випадки).
У 2006 році 41-й тварині застосували загальну анестезію. Диких тварин анестезували з метою завантаження у транспортні контейнери, хірургічного лікування та діагностичних досліджень. Застосовували методику дистанційного введення анестезувальних сумішей за допомогою духової трубки фірми “Telinject” та “літаючих” шприців об’ємом 3,0 та 5,0 мл.
Основними складовими анестезувальних сумішей були: іммобілон, кетамін, ксилазин, домоседан, золетил, ветранквіл, антиседан. У всіх випадках анестезованим тваринам проводили моніторинг діяльності кардіоваскулярної, дихальної систем, центральної нервової системи та внутрішньої температури тіла. Для цього застосовували: пульсоксиметр, електрокардіограф, термометри, сфігмоманометр, УЗД, традиційні методи клінічного обстеження. Визначали частоту пульсу, серцевий ритм, показники тканинної перфузії, артеріальний тиск, рівень насичення киснем артеріальної крові, досліджували активність поверхневих рефлексів шкіри в рефлексогенних ділянках і рефлексів слизових оболонок: пальпебрального, корнеального, анального, кремастера. Також визначали тонус язика та внутрішню температуру тіла. У всіх анестезованих тварин виконували біохімічне та морфологічне дослідження крові. Отримані результати перебігу стадій наркозу у різних видів диких тварин і досліджень крові заносились до протоколів та історій хвороб.
Список тварин, котрим була застосована загальна анестезія:
– макак резус – 2 (фізикальне обстеження, ідентифікація);
– павіан гамадрил – 11 (обстеження, ідентифікація, переміщення у інший вольєр);
– шимпанзе – 4 (переміщення у інший вольєр, клінічне обстеження);
– макак лапундер – 3 (переміщення у інший вольєр, відокремлення молодняку, обтурація защічного мішку);
– капуцин – 1 (післяпологове випадіння матки);
– антилопи Нільгау – 3 (кастрація, ідентифікація);
– лосі – 2 (відловлювання з території міста);
– кінь Пржевальського – 1 (розчистка копит внаслідок деформації) Харківський зоопарк;
– антилопа Нільгау – 1 (видалення пухлини з вагіни) Харківський зоопарк;
– олені Вапіті – 2 (завантаження в транспортний контейнер) Харківський зоопарк;
– кінь Пржевальського – 1,+ (післяопераційне обстеження вагіни);
– зебра Гранта – 1 (завантаження у транспортний контейнер);
– як – 1 (патологічний розріст копитного рогу);
– гаял – 1 (патологічний розріст копитного рогу);
– леопард – 1 (посттравматична кровотеча, клінічне обстеження);
– левиця – 1 (посттравматична кровотеча);
– вовк – 1 (кастрація, ідентифікація);
– кавказька вівчарка (охорона) – 1 (видалення пухлини);
– тянь-шанський бурий ведмідь – 2 (кусані рани, переміщення у інший вольєр);
– ігуана – 1 (видалення пухлини);
Опрацьовуючи наукові данні останніх років та окремі повідомлення із зоопарків, що відображені у матеріалах EAZWV (Європейська асоціація ветеринарів по зоопарковим та диким тваринам), про загальний наркоз диким порожнисторогим (Artiodactyla) тваринам і в пошуках альтернативи іммобілонового наркозу, ми застосували золазепам-тилетамін-ксилазинову анестезію, для виконання ортопедичної розчистки деформованих копитних рогових чохлів у гаяла (Bos gaurus). Вже на 3-й хвилині після в/м ін’єкції анестезувальної суміші (АС) у гаяла спостерігали атаксію та виражену стадію збудження (рис. 5,6).
Хірургічної стадії наркозу було досягнуто на 31 хв, котра тривала 95 хв. В цей період виконали моніторинг кардіоваскулярної, дихальної, ЦН систем та термометрію. Кисень подавали через пластикову трубку, поставлену в носові ходи. Ортопедичну розчистку деформованих рогових чохлів проводили за допомогою копитних щипців, ножів та спеціальних потужних фрез для обробки копит (рис. 7,8).
Необхідно зауважити, що роговий чохол копитець гаялів значно міцніший та твердіший у порівнянні з ВРХ.
Таку ж методику наркозу було застосовано у бика яка (Bos mutus) для ортопедичної розчистки деформованих копитець (рис. 9). Хірургічної стадії наркозу було досягнуто на 18-й хв., в період індукції стадія збудження була відсутньою. В повній мірі було виконано моніторинг життєво-забезпечуючих систем організму (рис. 10).
Неординарний випадок був при обслуговуванні макак лапундерів (Macaca nemestrina). Робітниця відділу, прибираючи клітку-вольєр, залишила зв’язку металевих ключів на полиці. Допитливий молодий самець зумів добратись до ключів та поклав їх собі у ротову порожнину, після чого вони опинились у защічному мішку. Тварина не в змозі була самостійно витягнути сторонній предмет, котрий щільно закупорив мішок. Застосувавши дистанційну ін’єкцію АС “хелабрунівська суміш” (ХС) тварину ввели в наркоз, що дало можливість успішно видалити стороннє тіло.
Екстремальна ситуація сталася у групі левів (Panthera leo). Домінуюча самиця пошкодила прокусом ліву тазову кінцівку іншій левиці, після чого у неї виникла активна пульсуюча кровотеча. Травмовану тварину терміново перегнали у клітку-фіксатор, де і застосували їй дистанційну ін’єкцію ХС для введення в наркоз. Хірургічної стадії наркозу було досягнуто на 10 хв. Кровотеча була зупинена механічним шляхом методом здавлення м’яких тканин. Хірургічним шляхом виконали ревізію рани, наклали гемостатичні лігатури на vena saphena medialis. В/в крапельно ін’єктували розчин Рінгер-Локка та інших реанімаційних лікувальних засобів.
Під постійним наглядом ветеринарних фахівців продовжувала знаходитись амурська тигриця (Panthera tigris altaiсa) “Свєтлая” із приводу хронічного перебігу “тигрової хвороби”. Дієтичне годування тварини (м’ясний фарш 7 кг) із додаванням ензимних лікувальних засобів і гепатопротекторів зумовило відсутність періодів загострення основного захворювання. Загальний клінічний стан тигриці значно покращився.
Індійському слону (Elephas maximus) “Бою”, постійно, проточною водою вимивали ексудат у ділянках знаходження залишків бивневих кісток. У теплий період року тварину неодноразово фіксували у перегінному коридорі зовнішнього вольєру для лікування підошви кінцівок з приводу патологічного розросту похідних шкіри та абсцесу підошви лівої грудної кінцівки (рис. 11,12).
У леопарда “Самурая” (Panthera pardus), котрий страждає на хронічну форму аутомутиляції, у нічний час доби виникла кровотеча з рани лівої грудної кінцівки. Робітниками відділу, з ранку, при огляді клітки, в якій знаходилась тварина, було виявлено на підлозі значну кількість крові світлого кольору. При ветеринарному огляді леопарда було визначено наявність рани в ділянках фаланг лівої грудної кінцівки. Після введення тварини в наркоз “хелабрунівською сумішшю” було досліджено, що настала перфорація пальмарних пальцевих артерій. Виконали хірургічне лікування, антибіотикотерапію та в/в інфузії реанімаційних лікувальних засобів. Леопарда перемістили у клітку в приміщенні “острову звірів” для подальшого утримання.
При з’єднанні тянь-шанських бурих ведмедів (Ursus arctos isabellinus) зоотехніками відділу хижих тварин, домінуюча ведмедиця нанесла значні травми іншій ведмедиці (рис. 13,14).
Для надання лікувальної допомоги постраждалій тварині, виконали дистанційну ін’єкцію ХС для введення її у наркоз. При досягненні ІІІ стадії 3-ого ступеню загальної анестезії провели хірургічну обробку та санацію раневих отворів і порожнин. Під час процедури анестезії постійно досліджували показники ЧСС, ЧД, насичення артеріальної крові киснем, застосувавши електрокардіографію та пульсоксиметрію (рис. 15). При сатурації нижче 88% для запобігання гіпоксії подавали кисень (рис 16). В період реабілітації тварина утримувалась в окремій клітці. Загоєння ран продовжувалось до 30 днів.
У листопаді місяці в жираф (Giraffa camelopardalis reticulata) було зареєстровано ентероколіт. Першим захворів “Джамбо”, клінічно проявилась загальна слабість, діарея, апетит був збережений. Проби фекалій направили у центральну лабораторію для бактеріологічного дослідження. В той же час хворій тварині проводили лікування сульфадиметоксином, котрий згодовували з бананами. Через 40-48 годин після початку лікування, зареєстрували формування фекальних мас. Через декілька днів ідентичні симптоми захворювання проявились й у двох інших жираф. Бактеріологічним дослідженням виявили у тварин наявність патогенної E. сoli. Курс лікування продовжували 10 днів.
Блискавичний перебіг захворювання спостерігали у самця оленя Давида (Elaphurus davidianus). Робітники відділу сповістили про те, що тварина зненацька не в змозі самостійно піднятися на кінцівки. При ветеринарному огляді оленя було виявлено діарею, атаксію, загальне пригнічення, фізичну слабість, відсутність поверхневих рефлексів шкіри. Було поставлено попередній діагноз – токсичний шок. Інфузії дезінтоксикаційних розчинів та інших реанімаційних лікувальних засобів проводили через катетеризовану vena jugularis. Від реєстрації захворювання тварини до її загибелі пройшло приблизно 12 годин. При патологоанатомічному розтині тварини були присутні множинні крововиливи у передшлунках, сичугу, кишечнику, печінці, селезінці, міокарді, легенях, нирках, серозних оболонках, що вказувало на гострий перебіг захворювання та ймовірно токсичну етіологію. Необхідно зауважити, що нам не вдалося знайти лабораторію ветеринарної медицини в м. Києві, котра могла би провести різнобічне хіміко-токсикологічне дослідження, тому виявлена бактеріологічна патогенна E. сoli у дорослого оленя, на нашу думку, не могла спричинити інтоксикацію, яка призвела до швидкої загибелі.
У вересні місяці в групі пінгвінів (Spheniscus humboldti) було зареєстровано спалах колібактеріозу. Зранку орнітологом було знайдено двох пінгвінів, що загинули, без попередньо виявлених симптомів захворювання, а інші шість знаходились в незадовільному клінічному стані. У них спостерігали анорексію, діарею, пригнічений стан. При патологоанатомічних дослідженнях пінгвінів, що загинули, виявили геморагічний гастроентероколіт. Бактеріологічними дослідженнями було визначено чутливість до антибіотиків. Лікування проводили щодня, шляхом в/м ін’єкцій 5% Байтрилу протягом 5-ти днів та імуностимулюючих і вітамінних засобів. Унаслідок лікування вдалося врятувати п’ять птахів.
23 травня надійшли телефонограми від МНС, управління ветеринарної медицини м. Києва, про необхідність допомоги по відлову 2-х молодих лосів (Alces alces), що опинилися в житловому масиві міста Києва. Прибувши на місце локалізації диких тварин нами було вияснено, що до житлових будинків тварин загнала зграя безпритульних собак із лісопосадки затоки річки Десна. Тварини розмістились у саду приватної оселі та періодично робили спроби пересуватись у напрямку автомобільної дороги. З метою знерухомлення тваринам ін’єктували дистанційно ХС. Зважаючи на те, що незадовільно було організовано охорону території, де знаходились дикі тварини робітниками міських служб та багато “зівак” лякали тварин, в наслідок чого один із лосів злякавшись, перебіг через дорогу, але вже знаходився у стані легкої транквілізації, потрапив до водойми (озеро), де настало його втоплення. Друга тварина була анестезована та знерухомлена, після чого її завантажили на автомобіль та транспортували до Броварського лісу, де і випустили у природні умови (рис. 17,18,19,20). Про всю виконану роботу було знято відеорепортаж “Магнолією TV”.
|
|
|
|
